Cookie – не печиво. Cookie – файли. Ми використовуємо тільки необхідне, щоби надати тобі кращий сервіс. Тицьнувши «Прийняти», ти погоджуєшся на розміщення cookie-файлів на своєму девайсі.

Прийняти

Стріткод #0002

Роман Ратушний «Сенека»

5 липня 1997 року — 9 червня 2022 року

Роман був з тих, кому не байдуже. Небайдуже до свого Протасового Яру та своєї України. Талановитий, щедрий, запальний. З нового покоління українців, народжених за незалежності, мета яких — краща Україна. Інтелектуал, активіст, громадський діяч. Бунтар проти несправедливості: корупції, свавілля. Невтомний як у боротьбі з незаконною забудовою, так і в захисті рідної країни від ворога. Учасник Помаранчевої Революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014-го. Воїн, який заради України пожертвував власним життям.

x1.0

00.00

Хронологія

1997
2012
2013
2014
2018
2019
2020
2021
2022

1997, 5 липня. Незалежна Україна
Народився
Цього дня Роман народився в Києві. В родині активіста руху проти знищення історичної забудови «Збережи старий Київ», добровольця Тараса Ратушного та письменниці, журналістки Світлани Поваляєвої. Зростав та вчився у столиці.
2012. Незалежна Україна
Обирає фах
Коли прийшов час обирати фах, Роман зупиняє свій вибір на юридичному та вступає до Фінансово-правового коледжу в Києві.
2013, 30 листопада. Революція Гідності
Проти несправедливості
Роману — 15. Україні — 22. І обох непокоїть несправедливість. Починається Революція Гідності. Юний Ратушний — один з перших її учасників в усіх найгарячіших епізодах протистояння. У ніч на 30 листопада його разом з іншими студентами вперше побив «Беркут».
2013, грудень. Революція Гідності
«Знаю, що роблю»
Під час штурму Євромайдану силовиками Роман хоч і постраждав, але вистояв разом з іншими гідними. «Тато. Знаю, що я роблю», — спокійно відповідає батькові та йде туди, де найгарячіше.
2014. Збройна агресія Росії
Боротьба лише починається
Найзапекліша фаза Революції Гідності у лютому. Силовий тиск проти активістів поновлюється. Роман знову в епіцентрі. Його боротьба тільки починається. У грудні бере активну участь у протестах за кадрові зміни в Міністерстві внутрішніх справ України та пришвидшення розслідувань злочинів, скоєних у 2013–2014 роках на Євромайдані та в Одесі.
2018. Збройна агресія Росії
Захистимо Протасів Яр
Роман очолює ініціативу «Захистимо Протасів Яр», з 2019 року це однойменна громадська організація. Разом з однодумцями активно виступає за збереження зеленої зони у Протасовому Яру в центрі Києва та проти побудови багатоповерхівок на зелених схилах.
2019. Збройна агресія Росії
Погрози
Через погрози фізичною розправою та викраденням, про які Роман заявив у жовтні 2019-го, йому доводиться деякий час переховуватися.
2020, червень. Збройна агресія Росії
Перемога в суді
Конфлікт та протистояння забудовнику ТОВ «Дайтона Груп» в суді нарешті закінчуються перемогою активістів на чолі з Ратушним. 27 червня 2020 року Київська міська рада повертає земельній ділянці площею 3,25 га у Протасовому Яру статус зелених насаджень.
2020, осінь. Збройна агресія Росії
Досвід політика
Роман балотується на виборах депутатів Київради від блоку Віталія Кличка, не будучи членом партії «УДАР». На думку членів ГО «Захистимо Протасів Яр», така взаємодія мала б забезпечити представництво в міській раді громадських ініціатив, а не тільки партій. Вибори Роман програє, не подолавши 25-відсоткової виборчої квоти, але набувши певного досвіду політика.
2021. Збройна агресія Росії
Домашній арешт
Роман активно підтримує виступи проти арештів активістів: одесита Стерненка та затриманих у «справі Шеремета» Антоненка, Дугарь, Кузьменко. Проти нього фабрикують справу. У соцмережах її охрестили «чорний квадрат» через суцільну чорну пляму на відео з камер, в якому нібито побачили Романа. На підставі сфабрикованих доказів висувають підозру в хуліганстві та відправляють під домашній арешт.
2021. Збройна агресія Росії
Сфабрикована справа
Громадську діяльність під домашнім арештом не полишає. Знімає жартівливе відео про життя з електронним браслетом. Свій арешт пов’язує з власною діяльністю на захист Протасового Яру. «Навіть якби мене на тій акції не було, вони б придумали щось інше», — каже про фабрикування справи. Після подання апеляції адвокати активіста виграли суд — з Ратушного зняли всі обвинувачення.
2022, 24 лютого. Повномасштабне вторгнення Росії
Підрозділ Протасового
Свій Протасів та свій Київ з початком повномасштабного вторгнення Росії Роман добровольцем захищає у лавах Збройних сил України в підрозділі «Протасового Яру». Спершу була Київщина, потім — Сумщина, де він брав участь у деокупації населених пунктів області, зокрема Тростянця.
2022, весна. Повномасштабне вторгнення Росії
Холодний Яр
На початку квітня вступає до розвідувального взводу 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр». Цей батальйон обороняв українську землю в Харківській області, зокрема в районі Ізюму.
2022, 9 червня. Повномасштабне вторгнення Росії
Завжди 24
Роман Ратушний не дожив трохи менше місяця до своїх 25 років. 9 червня 2022-го під Ізюмом на Харківщині він загинув, потрапивши у ворожу засідку. До кінця на бойовому завданні, вистежуючи ворожий танк. Тіло Романа декілька днів було на непідконтрольній території, доки його командир з позивним Боб зміг його забрати. Чекав сильної грози, щоб не бути поміченим ворогом.
2022, 18 червня. Повномасштабне вторгнення Росії
Байкове. Вічність
Романа Ратушного поховали на Байковому кладовищі в Києві. Попрощатися прийшли сотні людей. Батьки, родичі, військові, знайомі та друзі Романа, громадяни, активісти, представники влади. Прощалися з героєм у Михайлівському соборі та на Майдані. Перед похороном над труною з його тілом розгорнули прапор України.
2022, 8 вересня. Повномасштабне вторгнення Росії
Вулиця Ратушного
На засіданні Київради одноголосно підтримали перейменування вулиці Волгоградської у Солом'янському районі столиці на вулицю Романа Ратушного. Таку пропозицію подав письменник Євген Лір.
2022, 13 вересня. Повномасштабне вторгнення Росії
За мужність
Романа Ратушного посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Бунтар чи громадянин доброї волі?

Юний, харизматичний. Громадський активіст родом з Києва, а духом точно з якоїсь козацької колиски на кшталт Холодного Яру. З його доброї волі йому вдавалося все чи майже все, за що він брався за свої неповні 25. Для багатьох Роман Ратушний втілював надію на краще майбутнє та результативне лідерство. Надію на подолання корупції, лідерство в протистоянні незаконній забудові законними методами.

Він був бунтарем. Але йшлося не про юнацький максималізм чи протест заради протесту. Роман бунтував проти несправедливості. Мафіозна дійсність, корупція та свавілля влади, окупант на твоїй землі. Захистити історичну спадщину чи згуртувати потужну громаду — таким було громадянське лицарство Ратушного.

Рідний Київ хлопець обожнював. Україну щиро любив. І з візій кращого майбутнього постійно народжувалися різні проєкти та ініціативи. Зокрема, Роман активно виступав за дерусифікацію: «Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Інакше це все випалить вас».

Саме в любові до Києва Роман ініціював та створив ГО «Захистимо Протасів Яр». Усе починалося як протест місцевої громади проти побудови на історичних схилах 40-поверхівок. А переросло в об’єднання, яке захищає права киян. І виграє суди у великих заангажованих бізнес-структур. Так сталося в 2021 році, коли Господарський суд визнав недійсним договір суборенди земельної ділянки. А мер Києва пізніше підтвердив наміри створити тут парк. Парк, де на честь Роми пообіцяли висадити дуби його колеги та друзі.

Помаранчева Революція, Революція Гідності, боротьба із незаконною забудовою у Протасовому Яру. Юнак брав участь практично в усіх великих заходах, мітингах, акціях, де йшлося про боротьбу за справедливість. За словами батьків Романа, вони не виховували активного громадянина навмисне, він таким народився. «Думаю, такі люди з’являються на світ уже абсолютно досконалими. Про Рому я це відчувала і знала одразу. Це не є результат якогось виховання. Це абсолютно сформована особистість надзвичайно високого рівня. В усіх сенсах», — так сказала про сина письменниця Світлана Поваляєва.

Роман змінив життя багатьох людей. Заради справедливості був готовий іти до кінця. Так, тато Тарас Ратушний про свого Романа каже: «Різниця між нами, моїм поколінням і нашими дітьми, в тому, що вони не зупиняються. Я не впевнений, усвідомлюють вони це чи ні, але якщо зважити ризики, якщо подумати, що станеться, можна програти. Тому треба діяти тут і зараз, до кінця. Ось де різниця. Ось про що Роман». Як і Роман, його батько приєднався до лав ЗСУ.

Перші великі гроші юнак заробив завдяки тому, що обробляв мемуари відомої єврейської діячки. А до ГО «Захистимо Протасів Яр» якийсь час працював у комітеті Верховної Ради з питань житлово-комунальних послуг. І це йому, молодому студенту-правнику, було цікаво. Історія та право взагалі були на першому місці серед інтересів хлопця.

Восени 2020 року Роман висунув свою кандидатуру на депутатство в Київраді, і хоч не пройшов тоді, але не засмутився. Це був його політичний досвід: зустрічався з виборцями, радив об’єднуватися в громади, закликав домовлятися одне з одним, щоб робити добрі справи. Роману вдавалося переконувати людей щирим словом.

Він був різноплановою особистістю, швидко все опановував. За словами мами, рано почав ходити, швидко навчився говорити. А ще в його житті було багато музики, від фольклору до рок-н-ролу. Навчався в Джазовій академії Басюків на Оболоні разом зі старшим братом Василем, який у 2014 році, із початком російсько-української війни, поповнив лави ЗСУ.

«Я знала Рому по всіх, напевно, найгучніших, найважливіших і найрезонансніших ініціативах, які сталися за останні кілька років. Він був прикладом і натхненням для чималого покоління, особливо — для молодих українців та українок», — каже активістка Марина Хромих, підкреслюючи масштабність Романа як людини.

На думку журналіста Дениса Казанського, Роман Ратушний був одним із найефективніших представників громадського сектору Києва. «Коли ми познайомилися, йому було 21–22 роки. Він надихав. Я вірив, що в нього велике політичне майбутнє. Радів, що в нас є такі люди».

У березні 2021 року Роман Ратушний разом з багатьма небайдужими мітингував проти незаконного увʼязнення Сергія Стерненка, одеського активіста. Побиті вікна Офісу Президента, розмальований фасад. Було сфабриковано відео, де це робить начебто Роман. Після публікації відео на сайті МВС Ратушного затримали та інкримінували групове хуліганство. В результаті — домашній арешт з електронним браслетом. Ратушний пов’язував таке рішення із «політичною» неприязню до нього з боку апарату Офісу Президента. За місяць завдяки зусиллям адвокатів Романа апеляційний суд зняв з нього всі обвинувачення.

Випадків погроз про фізичну розправу над активістом Ратушним було безліч. Сам Роман пов’язував їх зі своєю діяльністю щодо захисту Протасового Яру та, зокрема, з компанією-забудовницею та особами-бенефіціарами. Так, хлопця намагалися страхати навіть відправкою на фронт за активну громадянську позицію. А він завжди відповідав у своїх численних інтерв’ю ЗМІ, що для нього захист Батьківщини не є покаранням.

І він пішов її захищати. З перших днів повномасштабного вторгнення. Думав про це й раніше, бо мав приклад брата. Спочатку служив у підрозділі «Протасового Яру» в обороні Києва. Згодом приєднався разом з кількома бойовими побратимами до 93-ї бригади на півночі Сумської області. Брав участь у деокупації Тростянця. Назва бригади — «Холодний Яр» — була натхненням для Романа, як історична пам’ять про опір українців загарбникам.

Попри невеликий бойовий досвід, Ратушний став розвідником. Це одна з найнебезпечніших спеціалізацій через наближення впритул до ворога. 7 квітня 2022 року Роман опублікував на своїй фейсбук-сторінці військовий квиток як «план до кінця війни». Потім був Ізюмський напрямок. Через зв’язки в Києві постійно підбирав машини та обладнання для батальйону.

У своє останнє бойове завдання Роман підповз до позицій росіян і визначив розташування їхніх танків. Зміг розмінувати дорогу, але ворог його помітив. 9 червня 2022 року Роман Ратушний з позивним Сенека загинув у складі бойової групи. До останнього подиху Роман був «на самому вістрі. І навіть ще трішки попереду».

«Рома не хотів би, щоб ми плакали. Він хотів би, щоб ми перемогли», — сказала мама Романа. А ще її син хотів, щоб на його могилі поставили хрест доби УНР, а на ньому як епітафію вибили вірш Михайля Семенка «Патагонія»:

Я не умру від смерти —

Я умру від життя.

Умиратиму — життя буде мерти,

Не маятиме стяг.

Я молодим, молодим умру —

Бо чи стану коли старим?

Залиш, залиш траурну гру.

Розсип похоронні рими.

Я умру, умру в Патагонії дикій,

Бо належу огню й землі.

Рідні мої, я не чутиму ваших криків,

Я — нічий, поет світових слів.

Я умру в хвилю, коли природа стихне,

Чекаючи на останню горобину ніч.

Я умру в павзу, коли серце стисне

Моя молодість, і життя, і січа.

Відкрити весь текст Згорнути текст

Текст підготовлений спільно з Платформою пам’яті Меморіал, яка збирає дані про загиблих під час війни. Відео підготовлено медіа «ШоТам» в рамках спільного проєкту «Незламні Назавжди».

Цікаві факти і фото

Фото: Євгенія Закревська
Премія Романа Ратушного
Український журналіст, публіцист і письменник Вахтанг Кіпіані від імені «Історичної правди» ініціював заснування іменної премії Романа Ратушного для молодих авторів за публікації, що стосуються історії Києва. Гроші на започаткування премії дали батьки Романа.
Трохи ще
Фото: Roman Petushkov
Стипендія для активістів
На честь Романа в Інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка заснували стипендіальну програму для громадських активістів, які здобувають юридичну освіту.
Трохи ще
Джерело: Роман Ратушний (фейсбук)
Карта мафіозних зв’язків
Романа можна вважати «хрещеним» Державного бюро розслідувань. У 2015 році він самостійно створив карту зв’язків російської та української мафій, засновану на відкритих даних. Підтримував розслідування злочинів. За його даними, таких взаємопов’язаних осіб було близько тисячі.
Трохи ще
Фото: Євгенія Закревська
Стати громадянином
За словами мами Романа, Світлани Поваляєвої, маленький громадянин Ратушний почав ходити на мітинги та протести із семи років. Першою суспільно корисною активністю стала Помаранчева Революція. «Участь у політичних і соціальних процесах своєї держави має бути атрибутом життя кожного громадянина», — наголошував Роман.
Трохи ще
Каска Романа часів Революції Гідності. Джерело: Музей Революції Гідності
«У мене все добре»
Якось під час найзапеклішого протистояння на Євромайдані він подзвонив батькові та звично сказав: «У мене все добре, ми з друзями вже їдемо з Майдану додому, не хвилюйся і на добраніч». А через деякий час в той же вечір Роман вже коментував події у прямій телевізійній трансляції: «Ми зараз штурмуємо Український Дім, там засіли внутрішні війська, їх біля сотні, але ми їх зараз звідти викуримо…». Він завжди був там, де найгарячіше. Каску, в якій Роман був на Майдані, його мама Світлана Поваляєва згодом передала в Музей Революції Гідності.
Трохи ще
Джерело: censor.net
Життєві плани
Після Революції Гідності в 2014 році під час подорожі Європою тато Романа делікатно просував йому, юнакові, обпаленому Майданом, ідею навчання в одному з європейських університетів. А Роман делікатно відмовився. «На цей момент мій життєвий план такого не передбачає», — відповів.
Трохи ще
Джерело: Роман Ратушний (фейсбук)
Культура життя
Роман зростав у середовищі культурних діячів Києва. Це не могло не позначитися на його особистості, поглядах і смаках. Театри, вистави, виставки. Багато музики та читання. Цікавість до історії та права. Разом із братом Василем навчався грі на трубі в Джазовій академії. Відвідував концерти в Національній філармонії та Будинку органної і камерної музики. Друзі відзначали витончений смак Романа в одязі, але в цілому аскетичний підхід до матеріальних принад життя.
Трохи ще
Джерело: Роман Ратушний (фейсбук)
Громада понад усе
Всі знали Ратушного як щедру та безкорисливу людину. Так, компенсацію Європейського суду з прав людини, яку він отримав як потерпілий від побиття студентів «Беркутом», Роман фактично повністю витратив на громаду та боротьбу за Протасів Яр.
Трохи ще
Джерело: Роман Ратушний (фейсбук)
Сенека
На фронті Роман взяв собі позивний Сенека. Йому відгукувалися погляди давньоримського філософа на жертовність та героїзм заради суспільства. Сенека виклав їх у своїх «Листах». А Роман підтвердив свої переконання яскравим життям із героїчним запалом. Зі світоглядом Сенеки погляди Романа порівняв його батько в своєму тексті пам’яті про сина. Спецпідрозділ радіоелектронної розвідки і радіоелектронного штурму 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр», де служив Ратушний, назвали «Сенека». На його честь, бо він його і задумав.
Трохи ще
Джерело: Сергій Притула (фейсбук)
Заповіт нам
20 травня 2022 року, незадовго до загибелі, Роман на своїй сторінці у фейсбуці опублікував пост — свого роду заповіт нам. «Допоки Збройні сили вбивають русню на фронті, ви нездатні вбити русню в собі. Просто запам’ятайте: чим більше росіян ми вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям. Ця війна триває більше трьох сотень років…».
Трохи ще
Джерело: Новинарня
«Загинув за Тебе»
Побратими стверджують, що Роман готувався до свого останнього бойового завдання. Дав вказівку зібрати свої речі та віддати їх братові у випадку загибелі. Написав заповіт з докладними інструкціями. Описав, як саме хотів провести свій похорон. А ще написав у заповіті кілька останніх слів про любов до свого Києва: «Загинув далеко від Тебе, Києве, але загинув за Тебе…».
Трохи ще
Джерело: Ursula von der Leyen (твіттер)
Мріяв про вільну Україну
У липні 2022 року в Лугано президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час конференції з відбудови України розпочала свій виступ словами про Романа, активіста та журналіста, який мріяв про Україну, вільну від корупції, та поклав життя за її суверенітет.
Трохи ще
Фото: Світлана Поваляєва
Жива справа
За словами мами Романа Світлани Поваляєвої, він заповів фінансово підтримати музей Шевченка, Національну капелу бандуристів імені Майбороди, а також видання «Історична правда» та «Новинарня». А ще попросив донатити на добровольчий медичний батальйон «Госпітальєри» та інші волонтерські організації, що займаються екіпіруванням ЗСУ.
Трохи ще