Cookie – не печиво. Cookie – файли. Ми використовуємо тільки необхідне, щоби надати тобі кращий сервіс. Тицьнувши «Прийняти», ти погоджуєшся на розміщення cookie-файлів на своєму девайсі.

Прийняти
Детальніше
Стріткод
Тарас Шевченко портрет
Роман Ратушний портрет
Стріткод про Михайла Грушевського

Проєкт, що дає крила, бо сам їх має

Що таке Стріткод?

Стріткод — це та сама табличка з QR-кодом, якою ми маркуємо будівлі в просторах міст. Вона веде сюди, на Стріткод-платформу, де ти отримуєш відповідь на питання: на чию честь названа ця вулиця.

Ми, команда проєкту «Стріткод: історія на кожному кроці», збираємо для тебе інформацію про історичних постатей та події з назв вулиць. В одному місці, цікаво, перевірено, доступно.

Тарас Шевченко портрет

Місія

Заповнити прогалини історичної пам’яті українців.

Бо якщо ми не заповнюємо їх власною історією чи власними героями, їх заповнять зайди, чужинці, вороги. Носії не нашої культури, не нашої історії. І тоді вулиці знову розповідатимуть про імперію, «вєлікую культуру», комсомол та інші скалки тоталітарних ідеологій. А в нашій голові не стане місця для Донцова, Шухевича, Героїв Азова, Ратушного, Апостола, Примаченко, Січових Стрільців. Для відомих та менш відомих. Для власних героїв, старих та нових.

Ми розповідаємо про видатних постатей та визначні події, на честь яких названі наші вулиці.

Пояснюємо історичні зв’язки у просторі та часі.

Посилюємо історичну просвіту, популяризуємо історію, допомагаємо з декомунізацією історичної свідомості.

000

Cтріткодів на сайті

000

Стріткодів у містах

00

Підключених міст

Роман Шухевич портрет

Роман Шухевич

Головний командир Української Повстанської Армії, генерал-хорунжий, одна з легенд нашої визвольної традиції. Активний діяч ОУН. Стратег, тактик і прагматичний організатор підпілля, завдяки якому український визвольний рух став одним із найбільших рухів опору спочатку нацизму, а згодом — совєтському тоталітаризму. Хоробрий воїн і моральний авторитет, підприємець та самодостатній лідер, який замість «успішного успіху» обрав сенсом життя боротьбу за Україну. Людина багатьох талантів: музикант, спортсмен, пластун — особистість рівня епохи Відродження, який діяв в епоху Боротьби. Той, кого знали під багатьма іменами: Тур, Шух, Степан, Чернець, Чагар, Тарас Чупринка, Хмара, Білий, але з єдиним прагненням: вибороти Волю. Політик, який розумів, що підпільного бою не виграти й що опісля «Україну будуватимуть ті, хто виросте в окупації». Той, хто не здавався ніколи, не здався і в останньому бою з чекістами.

Генерал-хорунжий, командир УПА, лицар

Алла Горська портрет

Алла Горська

Українська мисткиня, майстриня графіки та живопису, якій «світила» кар’єра радянської художниці, але вона свідомо обрала та захищала українство. Зірка нашого андеграунду 60-х, авангардистка, що через свої монументальні панно та вітражі «Боривітер», «Дерево життя», «Шевченко.Мати», «Вітер» голосно розповідала про наше коріння та, попри все — живий колорит в умовах заборон та соцреалізму в СССР. Громадська діячка, що відкрила нам правду про Биківнянські могили жертв політичних репресій. Дисидентка, правозахисниця, яка зростала разом та невід’ємно з шістдесятництвом: від Клубу творчої молоді «Сучасник» до прихистку та захисту засуджених режимом українців. Нескорена «княгиня», яка не знала обмежень у творчості та безстрашно чинила спротив тоталітарній системі, що її підступно стратила.

Художниця, шістдесятниця, правозахисниця

Джеймс Мейс портрет

Джеймс Мейс

Американський дослідник Голодомору, який обрав стати українцем. Очільник Комісії комітету Конгресу США з вивчення голоду в Україні. Вчений, який визначив своєю місією розповісти світові про геноцид 1932 — 1933 років іще в часи «холодної війни» ХХ століття. Місіонер правди, якого «покликали наші мертві» і який запалив свічку пам’яті для нас і для світу, бо вважав цю тиху й людяну акцію щирішою за пафос офіційних промов. Дослідник націонал-комунізму в Радянській Україні, автор концепції постгеноцидного суспільства, той, хто першим публічно покаявся за західний світ, який знав про Голодомор і промовчав. Професор політології Києво-Могилянської академії, для якого викладання було чи не найбільшою радістю. Автор книг, монографій, публіцист та колумніст, зокрема автор матеріалів для всеукраїнської газети «День».

Дослідник Голодомору, науковець

Хочеш більше стріткодів?

Не обмежуй знання про минуле нудними підручниками з минулого. Переходь на сторінку стріткодів про постатей та події, читай або слухай історичне та захоплююче.

Новини

Всі новини
Герб України. УНР, Петлюра фото

Монограма, печатка влади чи символ культу?

19.02.2026

Чи знали ви, що наш Тризуб старший за саму ідею появи більшості держав? Це не просто герб — це тисячі років боротьби, зашифрованої в лініях. Дослідники довго та уважно розглядали Тризуб і таки знайшли його спорідненість з символами, які були поширені в доруські часи: у братів наших скіфів, сарматів, волзьких булгар, кочовиків з центральної Азії, а також з тими символами на мечах вікінгів.  Якщо придивитися ще уважніше, то коріння нашого герба може сягнути Трипілля, де знаки, схожі на тризуб, малювали на кераміці ще за 3 тисячі років до Різдва Христового. Триєдинство світу, культ сонця та якоря, церковний світильник-трикірій, дволеза сокира, голуб, шолом, сокіл в стрімкому леті. Все це Тризуб, його тлумачення чи символізм. Як би там не було, ще сам історик-борода Грушевський казав: «се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією». Але найбільше Тризуб пов’язаний з княжою державою Володимира Великого — Руссю. Спочатку як родовий знак Рюриковичів, до того ж не один. Бо були варіації князів — як то кажуть, від батька й до сина, згодом цей князівський знак був поширений в 10-13 ст. вже як символ власності та влади. Карбувався на монетах (срібляниках і златниках), злитках-гривнях, актових печатках, на військовому спорядженні дружинників, був елементом давньоруських стягів, цеглі для церков (так, він є на цеглі фундаменту Десятинної церкви біля Музею історії України в Києві) — усюди, куди сягала влада і владна рука князя. Росія століттями намагалася «стерти» цей факт про давність та тяглість Тризуба, просуваючи щось неоковирне про «спільну колиску», щоб привласнити наше минуле. До закріплення Тризуба як державного символа тяглости крепко долучилася Українська Центральна Рада. Серед кандидатів на герб були: золотий плуг на синім тлі від непрезидента, але Голови УЦР Грушевського, золотий лев, що спинається на скелю від галичан, архистратиг Михаїл як знак Наддніпрянщини від киян та козак із мушкетом (він же лицар із самопалом) із часів сивої Гетьманщини. Але Тризуб взяв своє. Спочатку «володимирів знак» розмістили на банкнотах та марках УНР, потім на військово-морському прапорі нашої фльоти. А 25 лютого 1918 року Мала Рада затвердила, що «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого». Остаточно. Варіація Тризуба від художника Василя Кричевського була в оливковому вінку. Як знак миролюбства? Але... Але як забудеш Симона Васильовича Петлюру і його шикарні нарукавні пов’язки з Тризубом (наприклад, в кінохроніці параду військ Директорії в Києві у грудні 1918 року або на фото у френчі). Це ж про сенсове навантаження для… війська. А не про миролюбство. У вжитку наш святий геральдичний символ залишався і за часів Української Держави Скоропадського, в гербах ЗУНР та Карпатської України, залишався символом державного центру УНР в екзилі, на петлюрівках, мазепинках УПА та на стягах ОУН. Тяглість вона така, всеоб’ємна! Для СССР наш герб був настільки небезпечним, що за нього відправляли в табори. КГБ називало його символом «буржуазного націоналізму». Знали, поганці: доки ми пам'ятаємо свій герб — ми непереможні. А ми все вивішували і вивішували синьо-жовті стяги з Тризубом. 1967-го у Дніпрі (тоді Дніпропетровську), 1970 року — у телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 1984 року — над поштовим відділенням села Демидове на Львівщині. А як вам такий такий факт від історика Олександра Алфьорова. В сатиричному журналі «Перець» за вказівкою КГБ в карикатурах висміювали українських націоналістів в непривабливих образах, проте зображували їх часто в наших синьо-жовтих кольорах та з нашою символікою. Тож, на підсвідомому рівні ці знаки запам’ятовувалися людям як знаки незалежних від СССР людей.  19 лютого 1992 року Тризуб офіційно став Державним Гербом незалежної України, повернувши нам статус спадкоємців Русі. І хоч тоді його дещо «змаліли», призначивши Малим Гербом через політичні компроміси 90-х та відсутність згоди у тогочасному парламенті, Знак Княжої Держави Володимира Великого став головним офіційним та фактично єдиним використовуваним гербом. Подивіться на нього уважно, кажуть, що у сучасному графічному начерку ідеально вписане слово В-О-Л-Я. Це народне трактування, яке стало нашим маніфестом. Сьогодні Тризуб — це символ нашого спротиву. Ми малювали його на щитах Майдану, тепер він на шевронах тих, хто боронить волю на фронті. А найбільший тризуб в Україні викладений каменем на горі Івано-Франківщини воїном УПА на пам'ять про побратимів. Сподобався матеріал? Підтримайте Стріткод донатом, щоб історія на наших вулицях ставала живою!

Ігор Гирич, Київська громад на шляху формування національної ідентичності

Київська громада на шляху формування національної ідентичності

05.02.2026

Чи може жменька інтелектуалів змінити долю мільйонів? Історія київської інтелігенції кінця XIX століття доводить — так! 5 лютого 2026 року в Музеї історії міста Києва відбулася третя лекція в рамках спільної програми ГО «Історична платформа» і Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва «Педагогіка місця: формуємо історичну пам'ять науково, інтерактивно й цікаво». Тема: «Український Київ кінця XIX — початку XX ст. Київська громада на шляху формування національної ідентичності». Лектор: доктор історичних наук, києвознавець Ігор Гирич. Наприкінці XIX століття населення Києва складало понад 200 тисяч осіб, більшість із яких жили за імперськими лекалами. Але лише кілька десятків родин — Київська громада — змогли вибудувати ідейний фундамент, на якому тримається наша сучасна незалежність. На лекції розбираємося, як саме київська інтелігенція окреслила цивілізаційну прірву між Україною та росією і чому їхня «ставка на Європу» виявилася переможною. Дивіться відео лекції і стежте за нашими новинами!

Стріткод тепер у Вікіпедії: історія про те, як ми стали частиною вільної енциклопедії

Стріткод тепер у Вікіпедії!

18.01.2026

У 2022-му, коли Стріткод лише народився, ми думали: куди ж мають вести QR-коди з наших табличок. Можливо, не вигадувати велосипед і просто лінкувати їх на Вікіпедію? Але драйв створити щось своє переміг. Так з’явилася платформа Стріткоду — з авторськими ілюстраціями, мапою та планами на роки вперед. Ми хотіли, щоб історії про імена в назвах вулиць мали свій особливий стиль. Минуло трохи часу, і тепер Стріткод сам став частиною Вікіпедії. Це сталося завдяки Оксані Макаренко, якій ми безмежно вдячні за масштабне дослідження проєкту, занурення у деталі та кропіткий фактчекінг. Виявляється, спільного між Стріткодом і Вікіпедією значно більше, ніж здавалося на старті. Обидві платформи розповідають про людей та події, що змінили світ (або принаймні Україну). Але головне — це маніакальна прискіпливість до фактів: у Вікіпедії — через посилання на авторитетні джерела, у Стріткоді — через верифікацію фаховими істориками та родичами сучасників. Для проєкту це важливий етап визнання. Приємно бачити, як те, що створювалося з нуля, стає частиною великої глобальної бази знань. Ми продовжуємо розвиватися і запрошуємо розділити цю радість із нами. Підтримати подальшу роботу «Стріткоду» та створення нових табличок можна через щомісячний комфортний донат на цій сторінці.

«Стріткод» офіційно став торговою маркою

11.01.2026

Повна і коротка назви та айдентика проєкту Стріткод відтепер зареєстровані як торгова марка. Це означає, що бренд «Стріткод» має юридичний захист і може використовуватися виключно командою проєкту. Для нас це важливий крок у розвитку: торгова марка захищає ідею, назву й візуальний стиль, спрощує партнерства та дає змогу впевнено масштабувати проєкт у різних містах і форматах. Для вас це додаткова гарантія якості й автентичності: коли ви бачите «Стріткод», ви маєте справу з перевіреним контентом, створеним на основі достовірних джерел і відповідно до цінностей проєкту.Ми відкриті до партнерств — із бізнесами, культурними інституціями та ініціативами, яким близька ідея збереження й осмислення історичної пам’яті. Якщо вам відгукується формат «Стріткоду», давайте поговоримо!

Стріткод отримав відзнаку за розвиток міських ініціатив Києва

Відзнака за розвиток міських ініціатив Києва

30.12.2025

Грудень 2025 року приніс нашій команді важливе визнання. ГО «Історична платформа» (проєкт Стріткод) стала одним із номінантів під час щорічного відзначення громадських організацій, які реалізували значущі проєкти для столиці. Ця нагорода — результат нашої роботи над тим, щоб перетворити міські вулиці на інтерактивний простір. Ми вдячні громаді Києва за те, що наші зусилля з популяризації імен, на честь яких названі топоніми міста, помітні та затребувані. Ми віримо, що місто стає ріднішим, коли ти знаєш, хто стоїть за назвою на табличці твого будинку. Протягом року ми: масштабували мережу стріткодів у різних районах Києва; наповнювали платформу новими історіями про видатних українців; співпрацювали з місцевими спільнотами, аби історія ставала частиною щоденних маршрутів. Ця статуетка — спільна перемога команди Стріткоду та кожного киянина і гостя столиці, який зупиняється біля нашої таблички, щоб дізнатися трохи більше про власну історію та власних героїв. Продовжуємо наповнювати вулиці змістом! Хочете підтримати розвиток проєкту? Ми дуже потребуємо вашої підтримки, щоб стріткодів на мапі України ставало ще більше. Долучитися можна за цим посиланням.

Мазепа проти Хмельницького: стратегії та їхні наслідки

Мазепа проти Хмельницького: стратегії та їхні наслідки

29.12.2025

Богдан Хмельницький та Іван Мазепа були і залишаються одними з найбільш знакових постатей в українській історії XVII — XVIII ст. Недарма в українців є прислівʼя: «Від Богдана до Івана не було у нас гетьмáна». Натомість наслідки часів їхнього гетьманування виявилися напрочуд різними. 29 грудня 2025 року в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбулася друга лекція в рамках спільної програми ГО «Історична платформа» і Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва «Педагогіка місця: формуємо історичну пам'ять науково, інтерактивно й цікаво». Тема: «Мазепа проти Хмельницького: стратегії та їхні наслідки». Лекторка: доктор історичних наук, професор Ольга Ковалевська. Читайте про Івана Мазепу і Богдана Хмельницького на нашому сайті. Підписуйтеся на оновлення стріткодів, щоб не пропустити нові матеріали про видатних гетьманів України.

Урок 9. Тема. Простір вулиці. Проєкт «Стріткод»

Стріткод у навчальній програмі

15.12.2025

Буває так: працюєш над проєктом, віриш у нього, а потім раптом бачиш його... у навчальному плані для школярів. Ми випадково натрапили на крутий урок від платформи «Зміст», присвячений простору вулиць. І вгадайте, хто там став ключовим кейсом? Так, Стріткод! Це неймовірно приємно. Адже це означає, що методологія, яку ми розробили в межах ГО «Історична платформа», працює сама по собі. Вона стала актуальним інструментом для сучасної освіти, навіть без нашого втручання. Про що цей урок? як назви вулиць формують нашу ідентичність; як «читати» простір навколо себе; як Стріткод допомагає оживити історію під час звичайної прогулянки. Для нас це — найкраще визнання. Коли ініціатива виходить за межі сайту чи соцмереж і стає частиною знань, які отримує нове покоління. Якщо ви вчитель, мама, тато або просто цікавитеся тим, як зробити освіту цікавішою — обов’язково зазирніть за посиланням. Це готовий сценарій, як перетворити місто на підручник. Дякуємо платформі «Зміст» за такий якісний матеріал. Продовжуємо наповнювати вулиці змістом!

Меморіалізація забутих українців Києва

Меморіалізація забутих українців Києва

28.11.2025

26 листопада Інна Крупник узяла участь у публічній дискусії «Меморіалізація: забуті видатні українці Києва. Великий Нечуй та інші», що відбулася у MLYN design hub. 26 листопада у MLYN design hub відбулася відкрита дискусія про меморіалізацію вулиць Києва — про тих видатних українців, чиї імена з різних причин залишаються поза увагою міського простору. Захід організували ДІАЗ «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта». Стріткод долучився до події: співзасновниця проєкту та голова ГО «Історична платформа» Інна Крупник представила масштабну роботу «Стріткод: історія на кожному кроці». Для нашої команди ця дискусія стала можливістю показати, як саме ми вже втілюємо меморіалізацію на практиці — через стріткоди, авторські історії та уважну роботу з постатями, які формують історичну пам’ять Києва. До розмови також приєдналися: Роман Маленков — засновник ГО «Україна Інкогніта», керівник ДІАЗ «Стародавній Київ»; Єгор Кравець — дослідник архітектури, києвознавець, член ГО «Україна Інкогніта»; Антон Короб — краєзнавець, дослідник історії забудови Києва. Зустріч пройшла в теплій атмосфері. Учасники обговорили, як працювати з історичною спадщиною, де шукати забуті імена та яким може бути майбутнє київської топоніміки. Ми вдячні MLYN design hub за чудовий простір, в якому змогли поговорити про спільне.

Стріткод запустив освітню програму для педагогів Києва

Стріткод запустив освітню програму для педагогів Києва

28.10.2025

23 жовтня Стріткод разом із Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва запустив програму «Педагогіка місця: формуємо історичну пам'ять науково, інтерактивно й цікаво». Першу лекцію прочитав історик і голова УІНП Олександр Алфьоров. Про Русь зазвичай говорять мовою підручників. Але за назвами, датами та політичними схемами стоять реальні люди, їхня мова, культура й символи, які формували українську історію. Саме цю живу, науково обґрунтовану перспективу ми відкриваємо у програмі «Педагогіка місця: формуємо історичну пам'ять науково, інтерактивно й цікаво». 23 жовтня Стріткод разом із Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва провів першу лекцію програми. Її читав історик і голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він говорив про Русь без пафосу, проте з тією глибиною та енергією, яка здатна зацікавити будь-яку аудиторію: про монети й символи, про Рюриковичів, про міфи, що досі трапляються у шкільних матеріалах, і про те, чому українська історія не повинна поступатися зовнішнім «інтерпретаціям». Учасники — педагоги київських шкіл — отримали не лише нове знання, а й підхід, який допоможе говорити про добу Русі цікаво, науково та без міфологічних нашарувань. Ми вдячні Українському інституту національної пам’яті за підтримку та пану Олександру Алфьорову за лекцію, після якої хочеться працювати з історією далі. Попереду — ще п’ять зустрічей програми. Тим часом команда Стріткоду збирає матеріали періоду Русі для нових стріткодів — через постатей, імена й вулиці, що зберігають пам’ять про добу.

Історія, що говорить з вулиць: «Стріткод» у фокусі Гадяча

«Стріткод» у фокусі Гадяча

18.10.2025

У свіжому номері газети «Рідний край. Газета Гадяцького земства» з’явився коментар голови ГО «Історична платформа» Інни Крупник. Вона взяла участь онлайн у круглому столі «Культурний код нації: феномен Олени Пчілки у вимірах історії та сьогодення», який відбувся 21 березня в Гадячі. Цього дня бібліотека міста перетворилася на простір живого діалогу — влада, культурні діячі, освітяни, журналісти та підприємці з різних міст говорили про те, як спадщина Олени Пчілки може надихати сучасні громади. Під час включення Інна Крупник розповіла про наш проєкт «Стріткод», який буквально дозволяє історії «заговорити» просто з вулиць. «“Стріткод” — це спосіб зробити місто не просто територією, а текстом, який можна прочитати телефоном. Кожен QR-код — це запрошення дізнатися, хто жив тут, чому ця вулиця має саме таку назву, і що нас об’єднує через покоління», — пояснила Інна Крупник. Проєкт стартував у Києві, згодом поширився на Полтаву, Вінницю, Луцьк та інші міста. Для кожної громади команда адаптує дизайн табличок і добирає власний акцент: хтось робить фокус на культурній спадщині, хтось — на історії сучасних героїв. У Гадячі перший стріткод присвячено Олені Пчілці — символічно саме там, де вона колись редагувала газету «Рідний край». Інна Крупник також розповіла, що команда «Історичної платформи» працює над розширенням формату — додає аудіо, відео, анімації, щоб історію можна було не лише читати, а й почути чи побачити. Окремий напрям — створення мерчу з ілюстраціями українських діячів: Олени Пчілки, Михайла Драгоманова, Лесі Українки. «Ідея проста: історія не повинна припадати пилом у книжках. Вона має бути поруч — на фасадах, у телефоні, в розмовах. “Стріткод” саме про це — про пам’ять, яка живе у просторі», — підсумувала вона. Так «Стріткод» поступово стає не лише проєктом про назви вулиць, а й способом говорити про себе, своїх героїв і своє коріння — сучасною мовою, у ритмі міста.

Команда

Вся команда
Інна Крупник

Інна Крупник

Голова та співзасновниця ГО

Інна Крупник

Голова та співзасновниця ГО

В команді Інна адмініструє життя організації: членство, звітність, партнерства. А ще координує «історичний напрямок»: зв’язки та колаборації з істориками проєкту.

Сфери інтересів: від національного відродження, реформ та історичного просвітництва до озеленення території очолюваного ОСББ. Від того, як жити так, щоб важливі культурні процеси не пройшли повз, до того, як дістати трохи ліків для волонтерів на фронт. Від зміни назви власної вулиці до «креативного виховання» стихійних продавчинь на асфальті😊

У вільні хвилини любить креативити, а ще готувати, співаючи, чи співати, готуючи.

Три цікаві факти з життя Інни:

☑ Колись була в новинах на португальському ТБ.
☑ Вміє робити «бандерівське смузі» під ключ.
☑ Об’їхала всю Україну!
Наталя Демідова

Наталя Демідова

Авторка ідеї, співзасновниця ГО

Наталя Демідова

Авторка ідеї, співзасновниця ГО

В команді Наталя складає стратегії, контролює важко контрольованих творчих членів команди, комунікує з партнерами, відповідає за запуск платформи. А правою ніжкою ще й трохи сммемить😊

Чотири цікавих факти про Наталку:

☑ Поетка, членкиня «Конгресу літераторів України», громадська активістка, яка одного разу набила в літньому таборі «500» з подружкою. В бадмінтоні, авжеж. А не писків ватникам😊
☑ В рідному Дніпрі сфокусувалася на благоустрої, легко кажучи. В результаті чого разом із друзями повернула на свій мікрорайон сотні тисяч бюджетних коштів через ремонти доріг, освітлення, встановлення дитячих майданчиків тощо.
☑ Після слів одного «метра» про її вірші, що не варто їх розсилати від слова взагалі й друкуй собі власним коштом, розіслала рукопис в різні видавництва і дочекалася видання 5 книжечок-картонок для найменших, які продавалися навіть у АТБ.
☑ Придумала «Стріткод» у 2022 в березні, коли дивилася відео про Дмитра Донцова.
Сергій Федоров

Сергій Федоров

Головний художник і ментор

Сергій Федоров

Головний художник і ментор

Сергій — автор, а ще ментор в нашій команді ілюстраторів. Нас і досі вражає його ретельно-академічний підхід до відтворення образу: він вивчає не тільки художні, але й історичні деталі!

Закінчив у Дніпрі Художнє училище, а потім — факультет української філології та мистецтвознавства ДНУ. Викладав образотворче мистецтво.

Три цікавих факти з життя Сергія:

1. Ще в часи Помаранчевої революції провів сам собі власний курс «лагідної українізації» через прочитання творів Богдана Жолдака та Івана Огієнка.
2. Прорефлексував втрату надій після Помаранчевої революції постановкою в театрі. В одній виставі в Дніпрі виходив у картонному лицарському шоломі та з дошкою на грудях, яка повинна була символізувати панцир обладунків і грізно проголошував: «En hiver comme à la guerre! Vive la révolution!». За перекладом – до Сергія😊
3. Дауншивтив (а точніше – скуштував на смак сільського життя) ще тоді, коли це не було мейнстрімом. Опанував гончарне коло і навіть став «знаним майстром» для столичних журналістів, які шукали автентики в селі!)
Поліна Полівод

Поліна Полівод

Керівниця напряму дизайну

Поліна Полівод

Керівниця напряму дизайну

Головна дизайнерка і менторка «Стріткод» і ГО «Історична платформа».

Кілька цікавих фактів про Поліну:

☑ Буває, без паспорту не пускають в кіно 16+ 😁
☑ Якби не аніме та захоплення Японією, то не почала б малювати та не потрапила б в дизайн та ілюстрацію. Була в Токіо.
☑ Варила шоколад та робила шоколадні вироби/набори.
☑ Має фікус на ім’я Федір, драцени Чіп та Дейл,а також орхідею Світлану))
☑ Обожнює котів та маю свою улюблену зірочку сфінкса Рея, якого виходила після падіння з висоти та травми хребта.
☑ До 6 класу була найвища серед друзів,тепер найнижча (158 см).
☑ Понад 3 роки займалась східними танцями.
☑ Вирішила змінити професію за день до повномасштабного вторгнення (23 лютого 2022 року).
Марія Кравцова

Марія Кравцова

Керівниця напряму UX/UI дизайну

Марія Кравцова

Керівниця напряму UX/UI дизайну

В команді «Стріткоду» Марія малює, ні — пише!!! нашу платформу. Те, без чого наші стріткоди не промовлятимуть.

Кожна сторінка в проєкті буде вау, бо Марія вміє:
— всім елементам знайти сенси та місце, це ж UX/UI,
— включити інноваційність в дизайні прямо тут і зараз,
— відрефлексувати мільйон побажань команди по дизайну платформи в єдине візуально-фірмове рішення,
— а яка в нас юзабіліті, оооо:)))

Чотири цікавих факти про Марію:

1. Вирішила для себе, що не хоче працювати тільки заради грошей, тому намагається брати в роботу те, що реально подобається. Л-любов!)
2. Три роки жила в Китаї. До карантину!
3. 11 років займалася сучасною хореографією.
4. Знялася в кліпі «Strum» ONUKA.
Ірина Ніколайчук

Ірина Ніколайчук

Літературна редакторка

Ірина Ніколайчук

Літературна редакторка

Літературознавиця, літературна критикиня, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing, літературна редакторка «Стріткод».

Три цікавих факти про Ірину:

1. Влітку 2022 року накатала на велосипеді понад 1000 кілометрів.
2. Має вдома двох червоновухих черепах: Альму (на честь маскота альма-матер, НаУКМА, черепахи Альми) та Уґвея (на честь однойменного персонажа мультика «Панда кунґ-фу»).
3. Дуже швидко читає, коли книжка справді захоплива: рекорд — роман Германа Мелвілла «Мобі Дік» за 12 годин!
4. За час повномасштабного вторгнення зібрала на потреби ЗСУ понад 6 мільйонів гривень.
Тая Гайсан

Тая Гайсан

UX Designer & UX Researcher

Тая Гайсан

UX Designer & UX Researcher

Тая — UX Designer-ка & UX Researcher-ка. Вона невпинно досліджує користувацький досвід, мандрує нетрями та веб-пейджами, генерує ідеї та фішки, опрацьовує архітектуру сайту. Та робить багато чого, щоб користувач залишився задоволеним, пізнав незвідане, закріпив відоме. І робив все це зручно та пританцьовуючи!)

Має фах соціолога. А ще працювала та волонтерила в багатьох крутих та корисних проєктах. Від Let’s do it Ukraine до дитячого хоспісу. Тая ніколи не вміла малювати і навіть не уявляла, що може стати дизайнеркою. Але після початку повномасштабного вторгнення потрапила на неймовірний курс по UI/UX і знайшла себе в цьому ремеслі, чому ми неймовірно раді. «Волонтерство надає сил та сенсу» — соціальний меседж нашої UX Designer-ки.

Ось три цікавих факти з життя Таї:

1. Брала участь у 3-х революціях: Помаранчевій, Революції Гідності та незавершеній Білоруській, казала білорусам захоплювати адмінбудівлі, але вони таки не послухали...
2. Обожнює подорожувати, проїхала автостопом понад 10000 км, власною машиною через всі США від Лос-Анджелеса до Бостона.
3. Мріє здійснити навколосвітню подорож та отримати капітанські права, щоб могти самотужки керувати яхтою.
Віталій Дубовий

Віталій Дубовий

Технічний директор

Віталій Дубовий

Технічний директор

Наталія Гончарова

Наталія Гончарова

Ілюстраторка

Наталія Гончарова

Ілюстраторка

Олександра Усатенко

Олександра Усатенко

SMM менеджерка

Олександра Усатенко

SMM менеджерка

Саша за фахом — журналістка, за покликанням — творець контенту. Любить тексти, відео, історії й усе, що має зміст і форму. А що не має — упакує і сформує) Працює в SMM і кайфує, коли контент «влучає».

Три цікавих факти про Сашу:

1. Вокал — її велике захоплення ще з дитинства. Співає з 4 років — не тільки у ванній, а і на концертах, фестивалях та конкурсах. Музика — Сашина терапія, сцена — простір сили.
2. Любить подорожі та історії. Побувала в різних країнах, і кожна з них відкривала свій ритм, свої відтінки життя. У різних культурах по-різному відчувається гармонія — і саме в цих відмінностях Саша знаходить натхнення.
3. Саша кучерява. Все життя терпіти не могла своє волосся. Пористе і пухнасте — після дощу нагадувало мочалку. Пригладжувала його, вирівнювала, ховала — тільки б не бути овечкою. І тільки у 2021 усвідомила справжню структуру свого волосся, його красу і унікальність. Треба було просто знайти підхід. Тепер кучері — це Сашина особливість)
Катерина Цібере

Катерина Цібере

Ілюстраторка

Катерина Цібере

Ілюстраторка

Катя натхненно малює, ні, пише(!) портрети видатних. Ще трохи, і за кількістю робіт пережене головного художника😊

Три цікавих факти про Катю:

1. Все робить блискавично, ніби живе в режимі «швидке перемотування».
2. З п’яти років точно знала, що її майбутнє пов’язане з мистецтвом — тож просто взяла олівець і пішла за мрією.
3. До 30 років у Каті був чіткий план життя, все було розписано до дрібниць. А от після 30 — повна невідомість. Тепер вона офіційно в пошуках нового шляху і відкриває простір для несподіванок.
Іван Лебіга

Іван Лебіга

Копірайтер, перекладач

Іван Лебіга

Копірайтер, перекладач

Копірайтер і перекладач проєкту «Стріткод».

Три цікавих факти про Івана:

1. За спеціальністю і професією — лікар, але історію любить ще з перших уроків у школі.
2. Дуже любить готувати. Саме через їжу знайомиться з регіонами, у яких ще не зміг побувати.
3. Любить мови, вільно володіє англійською, а у вільний час вивчає польську, італійську і трішки кримськотатарську!
Ліда Івченко

Лідія Івченко

Моушен-дизайнерка

Лідія Івченко

Моушен-дизайнерка

Є таке покликання та робота — створювати емоційне відео. Ролики, анімація, рухливі сторіси — всім цим опікується наша Motion Designer Лідія.

Крім цього Ліда любить живе малювання пензлем та фарбами, обожнює комп’ютерні ігри. Мріє (і вже створює) красиву анімацію з глибоким художнім та соціальним змістом. А ще в планах — створити та запустити власну гру на багатющому матеріалі українських міфів та традицій. Цікава ідея, скажи?)

Чотири цікавих факти про Ліду:

1. 10 років працювала з гарячим склом: робила намистини в техніці лемпворк при температурі 1200 градусів.
2. Має дві вищих освіти: філологічну та технічну за спеціальністю «Системи штучного інтелекту».
3. Вивчає наративний дизайн комп'ютерних ігор та створила дві власні маленькі гри.
4. Розмовляє трьома мовами (четверту, російську, більше не використовує), вчить ще дві.

Партнери

Всі партнери

Слід в історії у кожного різний. У тебе може бути свій

Підтримай проєкт про історію в назвах вулиць. Обери зручний спосіб для донату, який підсвітить історію в міських просторах. Наш проєкт живе та пульсує завдяки небайдужим стріткодерам — таким, як ти!

Підтримай проєкт

Ввести суму

50
100
500
1000